Рефераты / Гражданское право и процесс /

Не нашли нужную работу? Закажи реферат, курсовую, диплом на заказ

а також надати людині низку засобів боротьби з його проявами. Треба зазначити, що термін “свобода” вживається у двох значеннях, хоча і тісно повязаних між собою. В загальному значенні він відображає стан народу і окремої людини, який характерезується можливістю діяти на свій розсуд. Інша справа свобода, як субєктивна можливість здійснювати або нездійснювати будь-які дії. У цьому значені термін “свобода” фактично тотожний терміну “субєктивне право”, а відмінність пояснюється тим, що така юридична лексика склалась історично. Стан свободи реалізується через субєктивні права, які вказують направлення і форми використання свободи. Ці права невідємні і невідчуженні. Вони зберігаються за людиною навіть тоді, коли вона сама від них відмовляється. Але на шляху свободи завжди стоїть держава, створена людьми для підтримки умов реалізації свободи. Держава через закони закріплює права і свободи людини, і тоді вони окреслюються межами дозволеності. Закріплення, охорона, підтримка прав і свобод, створення умов для їх здійснення складають довгий ланцюг правових актів і дій, початок яким покладає Конституція.

§ 2. Поняття здійснення субєктивного цивільного права. Згідно з нормами чинного законодавства громадяни і юридичні особи на свій розуд здійснюють належні їм цивільні права. Це означає, що всі питання, повязані з виконанням субєктивних прав, включаючи обсяг і засоби їх реалізації, а також відмовою від субєктивних прав, передавання їх іншим особам і ін., вирішується уповноваженою особою на свій розсуд. Іншими словами, зміст субєктивного цивільного права складають можливі дії уповноваженої особи. Наприклад, автор книги може вимагати від видавництва сплати належного йому гонорару; особа, майну якої заподіяно шкоду, має право вимагати від винної особи відшкодування завданої шкоди; власник будинку, здійснюючи своє право власності, володіє, користується і розпоряджається своїм будинком; кредитор за договіром займу може не тільки вимагати повернення боргу, але й зменшити його розмір, уступити право вимоги іншій особі та інше. При цьому відмова громадян і юридичних осіб від здійснення належних їм прав не тягне припинення цих прав, за винятком випадків, передбачених законом. Наприклад, не можна виключати з акціонерного товариства акціонера, який не приймає участі в управлінні справами акціонерного товариства. Навпаки, спадкоємець, який не скористався без поважних причин своїм правом на прийняття спадщини на протязі шестимісячного терміну після відкриття спадщини, втрачає це право. При цьому, необхідно враховувати дві обставини. По-перше, деякі субєктивні права одночасно виступають в якості цивільно-правових обовязків. Наприклад, згідно з законом опікун має право не тільки здійснювати від імені недієздатного цивільно-правові угоди, але й зобовязаний це робити, якщо цього вимагають інетереси опікаємого. Тому реалізація деяких субєктивних прав залежить не тільки власного розсуду уповноважених осіб, але й від вказівок закону. По-друге, треба підкреслити, що у даному випадку мова йде про конкретні субєктивні права, якими володіють громадяни і юридичні особи. Питання про розпорядження правами, які можуть виникнути у субєкта в майбутньому, повинно вирішуватися з урахуванням правила про те, що повна або часткова відмова громадянина від правоздатності або діяєздатності та інші угоди, направлені на обмеження правоздатності або дієздатності, нікчемні, за виключенням випадків, коли такі угоди передбачаються законом. Тому, наприклад, буде недійсною
Не нашли нужную работу? Закажи реферат, курсовую, диплом на заказ