Не нашли нужную работу? Закажи реферат, курсовую, диплом на заказ

реферат на тему: Осуществление и защита гражданских прав

скачать реферат

з припиненням довіреності втрачає силу передоручення (ст. 69 ЦК України). Ще одна підстава припинення довіреності повязана з її тимчасовим характером. Із закінченням строку дії довіреності вона припиняється, але за згодою сторін повинна бути видана нова довіреність. Цивільний кодекс передбачає відповідні гарантії для представника та третіх осіб на випадок відмови довіреності представляємим. Ці гарантії заключаються в тому, що особа, яка видала довіреність, зобовязана сповістити про припинення дії довіреності як представника так і третіх осіб. Цей обовязок лежить і на правонаступниках представляємого у випадку його смерті (реорганізації юридиної особи). Правові наслідки припинення довіреності наступають у той момент, коли представник дізнався або повинен був дізнатися про припинення довіреності. Тому права та обовязки, які виникли до відповідного моменту, зберігають значення для представника та правонаступників. Якщо угода була укладена після відміни довіреності, то вона бути заперечена особою, яка видала довіреність (її правонаступником). Для цього треба, щоб вони довели, що третя особа знала або повинна була знати, що дія довіреності припиняється. На представника покладаються обовязки негайно повернути довіреність, особі, яка її видала. Глава 2. Виконання цивільних обовязків.

§ 1. Поняття і предмет цивільних обовязків. Здійснення субєктивних прав тісно повязане з виконанням обовязків. Будь-який субєктивний обовязок це міра необхідної поведінки. Найбільш наглядно виконання цивільно-правових обовязків простежується при реалізації права вимагати, особливо у тих випадках, коли уповноважена особа може добитися від зобовязаного субєкта виконання певних активних дій, зокрема, передачі майна, виконання робіт, надання послуг та ін. Звязок між правом на активні дії та обовязком третіх осіб не перешкоджати їх здійсненню менш помітний, однак він присутній у правовій діяльності. Таким чином, цивільно-правовий обовязок характеризується як міра відповідної поведінки зобовязаної особи, якої вона повинна дотримуватись згідно з вимогами уповноваженого субєкта для задоволення його інтересів. Цивільно-правові обовязки, як і права, мають різний зміст. Так, в абсолютних правовідносинах, наприклад, правовідношенні власності, де зобовязальними субєктами виступають усі треті особи, обовязок останніх має пасивний характер. Вони повинні утримуватися від дій, які перешкоджають уповноваженій особі здійснювати дозволені їй активні дії для задоволення своїх інтересів. І навпаки, у зобовязальних правовідносинах цивільно-правові обовязки полягають перш за все у позитивних діях, здійснення яких забезпечує задоволення інтересів уповноваженого. Таким чином, при виконанні цивільно-правового обовязку забезпечується інтерес уповноваженої особи. Поряд з цим, у цивільному обовязку виражається інтерес держави, адже вона зацікавлена у певній поведінці субєктів цивільних правовідносин19.

§ 2. Принципи виконання цивільних обовязків. Згідно зі ст.216 ЦК України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тобто, виконання цивільно-правового обовязку підпорядковане певним принципам, а саме, принципам належного і реального виконання обовязку. Принцип належного виконання обовязку означає, що повинні бути дотримані всі умови зобовязання. Наприклад, за договором підряду підрядчик зобовязується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобовязується прийняти й оплатити виконану
Не нашли нужную работу? Закажи реферат, курсовую, диплом на заказ

роботу (ст.332 ЦК України); за договором доручення одна сторона (повірений) зобовязується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст.386 ЦК України). Зазначені обовязки повинні бути виконані відповідно до всіх умов договорів підряду і доручення.

§ 3. Місце, строки та інші умови виконання обовязку. Належність виконання обовязку випливає зі змісту ст.161 ЦК України, в якій зазначено, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а за відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що звичайно встановлюються. Принцип належного виконання обовязку стосується також місця, строку та інших умов. Так, згідно зі ст.167 ЦК України, зобовязання повинно бути виконане в тому місці, яке зазначене в законі, договорі, акті планування, на підставі якого виникло зобовязання, або виходячи з суті зобовязання. Якщо місце виконання зобовязання не визначене, виконання повинно бути проведене: 1) по зобовязанню передати будівлю за місцем знаходження будівлі; 2) по грошових зобовязаннях (крім грошових зобовязань організацій) за місцем проживання кредитора в момент виконання зобовязання, а якщо кредитор в момент виконання зобовязання змінив місце проживання і повідомив про це боржника, то за новим місцем проживання кредитора з віднесенням за рахунок кредитора всіх витрат, повязаних зі зміною місця виконання; 3) по всіх інших зобовязаннях за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа за місцем її знаходження, тобто за місцем знаходження її постійно діючого органу. Важливе значення для виконання обовязку має строк виконання. Він може встановлюватися сторонами правовідношення або законом. Наприклад, строк договору побутового прокату встановлюється відповідними типовими договорами (ст.275 ЦК України); строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством (ст.258 ЦК України); строк доставки вантажу та багажу за дорговором перевозки встановлюється транспортними статутами (кодексами) або виданими у встановленому порядку правилами (ст.364 ЦК України) і т.ін. Строк виконання обовязку може бути обумовлений вимогою уповноваженої особи. Так, договором схову передбачається, що особа, яка здала майно на схов, має право в будь-який час зажадати його від охоронця, а охоронець зобовязаний повернути майно за першою вимогою уповноваженої особи, незалежно від строку зберігання (ст.415 ЦК України). Договір побутового замовлення передбачає два терміни виконання обовязку: § один строк погоджується сторонами обовязку замовник зобовязаний забрати річ, виготовлену за даним договором в строк, який визначається у договорі; § другий строк встановлюється законом якщо замовник цього не зробить, то після збігу шести місяців з дня, коли відповідно договору робота повинна бути завершена, підрядчик після дворазового попередження замовника може виготовлену річ реалізувати (ст.352 ЦК України). Не допускається, за винятком випадків, передбачених законом, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору. Виконання обовязку не здійснюється, як правило, частками. Однак, уповноважена особа має право прийняти виконання частками, якщо інше не передбачено законом, актом планування, договором або не випливає із суті зобовязання (ст.163 ЦК України). Дострокове виконання обовязку може мати місце тільки у випадках, передбачених законом, договором або випливати

скачать реферат

первая ... 6 7 8 9 10 11 12 ... последняя

Рефераты / Гражданское право и процесс /

реферат на тему: Осуществление и защита гражданских прав

Обратная связь.