Рефераты / История /

Не нашли нужную работу? Закажи реферат, курсовую, диплом на заказ

РОЗДІЛ 1

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ ЗВЯЗКІВ УКРАЇНИ 1970-1980-х рр.

Проблема міжнародних наукових звязків України широка і багатогранна, однак вона прямо співвідноситься з питанням соціально-економічного характеру, а також з тими глибинними політичними і економічними процесами, які відбувалися в останній третині хх століття у східноєвропейських країнах. Адже на їхню долю внаслідок політичної конюктури припадав у 70-80-х рр. основний обсяг наукового обміну. Наприклад, якщо загальна чисельність учених, які виїжджали у закордонні відрядження протягом 1962-1985 рр. зросла із 125 до 1106 чол. і в 1990 р. сягнула позначки 3433, то частка відряджуваних до Східної Європи відповідно становила: 83; 849; 1806 (17.-с.172; 18.-с.194; ). Лише в 1979 році у 24 міжнародних наукових заходах, проведених у СРСР, де головною організацією виступала АН УРСР (всього 362 іноземних учасників), наукові установи соц. країн представляло 256 науковців (12.-оп.50.-спр.2586.-арк.60). Із 122 тем, поданих міністерствами та відомствами республіки і включених за картами-пропозиціями ДКНТ СРСР ( Державний комітет з науки і техніки ) до розділів багатостороннього і двостороннього співробітництва проекту плану науково-технічних звязків СРСР із зарубіжними країнами на 1983 р., на східноєвропейські країни припадало 105 (14.-оп.32.-спр.1918.-арк.6). Навіть у 1990 р. із 962 тем, що виконувалися дослідними інститутами АН УРСР у співробітництві з зарубіжними партнерами, спільно з науковими організаціями Східної Європи розроблялось 900. На європейські соціалістичні країни припадала й основна частка співробітництва вищих навчальних закладів України. Вже у кінці 1970-х рр. 35 вузів республіки співпрацювали на договірній основі з 67 вузами 8 соціалістичних країн, у тому числі: з 9 вузами Болгарії, 12Угорщини, 15Німецької Демократичної Республіки, 13Польщі, 12Чехословаччини. Із 209 тем, що розроблялися спільно з зарубіжними колегами у 1977 р., 32 виконувались у співробітництві з болгарськими науковцями, 23угорськими, 15німецькими, 53польськими, 35чеськими і словацькими. Із 77 монографій, підручників, посібників, опублікованих у цьому ж 1977 р., 22 роботи стали результатом співпраці з ученими НРБ (назви країн чи абривіатури подаються у формі, яку вони мали на час розгляду подій), 18НДР, 14ЧССР, 13ПНР, 5УНР (25.-с.12-18). Водночас необхідно врахувати специфіку участі України в міжнародних стосунках 70-80-х рр. як “своєрідного субєкта” міжнародного правареспубліки, що перебувала у складі фактично тоталітарної держави і була повязана тісними економічними і політичними зобовязаннями з іншими республіками СРСР. Її економіка становила невідємну частину “єдиного народногосподарського комплексу”, а діяльність на міжнародній арені повністю підпорядковувалася союзному центру і визначалася ним.Так, будучи однією з держав-засновниць ООН, учасницею післявоєнного мирного врегулювання у Європі, зокрема Паризької мирної конференції 1946 р., членом багатьох впливових міжнародних організацій, у свій час Україна не була допущена до підписання Хельсінських угод. Встановлення контактів із зарубіжною громадськістю тільки після детального погодження з загальносоюзними відомствами, обмін друкованою літетратурою лише з дозволу й під пильним наглядом цензури, безліч різних постанов, інструкцій, інших нормативних актів зводили нанівець і без того надто обмежені права республіки у міжнародних взаєминах. Однак міжнародні наукові звязки мали певну систему, володіли деякою автономністю
Не нашли нужную работу? Закажи реферат, курсовую, диплом на заказ