Рейтинг@Mail.ru
Rambler's Top100




Не нашли нужную работу? Закажи реферат, курсовую, диплом на заказ

реферат на тему: Формування духовності учнів у навчальному процесі

скачать реферат

На сучасному етапі проблемою духовності займаються І.Зеліченко і Б.С.Братусь. Ці вчені психологи вважають, що основним поняттям духовності є дух. І визначають дух як джерело енергії і саму енергію психологічної діяльності. Дух прагне піднести світ, а психологічним органом рефлексії духу виступає свідомість. [40; 50] В свою чергу за їх визначенням “духовність - це тяжіння до любові, гармонії, до прекрасного”. [54; 102] О.І.Зеліченко подає оригінальну концепцію духовного світу, який є вищим щаблем у ієрархії. Духовну кризу автор розуміє як нездатність зробити наступний крок у своєму розвиткові, який виявляється перш за все у дезорієнтації та спустошенні. Психічними проявами духовності, на думку О.І.Зеліченка, є любов, творчість, пошук, розвиток. Б.С.Братусь правомірно визнає, що духовність це сутнісна якість людини, яка втілює в собі активне прагнення знайти найвищий смисл свого існування, співвіднести своє життя з абсолютними цінностями, до духовного універсалу загальнолюдської культури. Проблема духовності є однією з головних проблем сучасної педагогіки. Це питання висвітлено у працях таких вчених: С.Соловейчика, І.А.Зязюна, Г.М.Сагача, В.М.Сагоновського. Але розуміння цієї проблеми подають кожен по-різному. С.Соловейчик стверджує, що складовою частиною “духовності” є “дух”. І зазначає, що дух, це: - основа всього найкращого, що є в людині; - людське в людині; - сутність людини, прагнення до правди, добра й краси. Педагог зазначає, що духа немає поза людиною, дух існує лише в кожній людині. І з цього основною поняття про дух ми можемо конкретно визначити, що таке духовність. Духовність це одна з характеристик людини, а головне, вона визначає усі його матеріальні якості, її цінність [32; 13]. Якщо сучасний педагог С.Соловейчик обов`язково пов`язує поняття “духовність” з поняттям “духу”, то такі сучасні педагоги І.А.Зязюн, Г.М.Салач пов`язують духовну людину з розумною. На їхню думку, “людина розумна” на сучасному етапі виявилася нездатною подолати усякі кризи життя , а тому загострився інтерес до людини духовної, яка по-новому ставиться до цих проблем; усвідомлюючи необхідність абсолютних цінностей та ідеалів з метою уникнення глобальної катастрофи. На думку цих же науковців, без культу духовності людство загине. То що ж таке духовність? Духовність - це спосіб розбудови особистості, це, образно кажучи, зустрічі з самим собою - своєю душею, внутрішнім "я" [30; 87]. Духовність - це вихід до цих інстанцій формування, конструювання особистості та її менталітету [30; 8] В сучасній педагогіці виникло таке поняття, як "духовний потенціал особистості". Це поняття треба розуміти, як здатність інтегрувати дії, спрямовані на внесення гармонійної впорядкованості в оточуючий світ. У своїй подальшій роботі ми будемо користуватись таким визначенням духовності. Духовність - це індивідуальна вираженість у системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб; ідеальної потреби пізнання й соціальної потреби жити, діяти для інших [39; 104]. З визначення можна зробити висновок про структуру духовності. Структурними компонентами духовності ми вважаємо: - індивідуальну вираженість людини; - духовні потреби людини; - пізнавальні потреби людини; - соціальні потреби людини; - потреба самоактуалізації людини; - потреба діяльності людини Розкриємо суть кожного компонента духовності. Для цього треба визначити, що ж ми розуміємо під поняттям "потреба". Потреба - це стан нужди в об`єктивних умовах, предметах, без якої неможливий розвиток та існування
Не нашли нужную работу? Закажи реферат, курсовую, диплом на заказ




живих організмів, їх життєдіяльності [33; 102] Потреби людини треба розглядати як особливий психологічний стан індивіда, як не співвіднесеність в психіці особистості внутрішніх і зовнішніх умов діяльності. Потреба - це джерело активності людини. 1. Індивідуальна вираженість - це життєвий шлях людини у суспільстві, це свідомість і самопізнання людини, це коли особистість, як свідомий суб`єкт розуміє не тільки оточуючих, але й себе у своєму ставленні до оточуючих. 2. Духовна потреба людини - це внутрішній світ людини, її морально-етичні цінності. Це пошук істини і сенсу життя людиною. Це пізнання людиною свого "я", потреба людини слухати класичну музику, читати книги, ходити до театру. Вміння людини оцінювати навколишній світ, людське оточення. 3. Пізнавальні потреби - це рівень розумового розвитку особистості, її жага до пізнання, підвищення свого інтелекту. Потреба людини у навчанні. 4. Соціальні потреби - це соціальний успіх людини, а звідси впевненість в собі у суспільстві. Це ще й потреба у аффіліації, тобто прагнення людини допомогти іншим. Це вміння людини жити в суспільстві за його законами і водночас проявляти інтерес чуйність, допомогу іншим. 5. Потреба самоактуалізації - це потреба в розумінні особистого шляху, це реалізація своїх можливостей і здібностей. Людина, яка досягає рівня самоактуалізації, повністю реалізувавши свої здібності і можливості, постає як свідома особистість. Потреба самоактуалізації це і розуміння людиною своєї мети в житті і шляхів її досягнення. 6. Потреба діяльності - це потреба в організаційній роботі, розуміння задач, які ставить перед людиною суспільство, і в свою чергу виконання обов`язків, які постають перед людиною. Таким чином, критерії духовності, це: - орієнтація людини на вищі естетичні цінності, вчинки по совісті; - ставлення людини до громадської діяльності; - прагнення особи до пізнання; - розуміння людиною сенсу буття Для характеристики критеріїв, об`єднуємо їх у табл. 1.1

Таблиця 1.1

Критерії духовності КритеріїПоказникиМорально-етична культураМоральні норми, моральний ідеал. Любов і повага до ближньогоСоціальнийСтавлення до громадської діяльності, громадських доручень. Ставлення до Батьківщини, відчуття людини в собі справжнього громадянина своєї державиПізнанняТворча спрямованість, пошуковий інтерес, жага до знань, рівень інтелектуального розвитку учня. Розуміння сенсу буттяЖиттєва позиція учня, своєї мети, і свого призначення в житті Тож з`ясуємо, що ж притаманно для кожного рівня сформованості духовності учнів. Якщо людина з високим рівнем сформованості духовності, то вона володіє системою умовностей та регламентацій поведінки, має такий рівень культури, при якому спрямовує свою власну природу, свої думки, дії й діяльність на збереження. створення добра, гармонії, прекрасного в житті інших людей ( тобто високий рівень сформованості). Якщо людина з середнім рівнем сформованості духовності, то вона теж озброєна і системою регламентацій, і високим рівнем звичних потреб у їх дотриманні, але спрямовує все це та породження й реалізацію злого духу, негативної духовності (антидуховності). І лише та людина, котра не володіє ні певною системою ні бодай мізерною кількістю умовних регламентацій, ні системою будь-яких потреб дотримуватися хоча б яких-небудь приписів в цілому (тобто людина не культурна зовсім), ні поняттям про добро та зло, про ідеал та антиідеал, прекрасне й огидне, може вважати повністю бездуховною (низький рівень сформованості). Навіть особа,

скачать реферат
1 2 3 4 5 6 ...    последняя

Не нашли нужную работу? Закажи реферат, курсовую, диплом на заказ

Внимание! Студенческий отдых и мегатусовка после сессии!


Обратная связь.

IsraLux отзывы Израиль отзывы